- відвалювати
- —————————————————————————————відва́люватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відвалювати — юю, юєш, недок., відвали/ти, алю/, а/лиш, док., перех. 1) Перекидаючи або піднімаючи що небудь важке, відсувати або відкидати вбік. || розм. Відокремлювати, відрізувати велику частину чого небудь. 2) перен., розм. Розщедрившись, давати що небудь… … Український тлумачний словник
підвалювати — юю, юєш, недок., підвали/ти, валю/, ва/лиш, док., перех. Додавати, валячи (див. валити II). || безос … Український тлумачний словник
відвалювати — відвалити (перекидаючи / піднімаючи що н. важке, прибирати вбік), відважувати, відважити, відкидати, відкинути, відвертати, відвернути; відсувати, відсунути (соваючи) … Словник синонімів української мови
підвалювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідвалювати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відвалити — див. відвалювати … Український тлумачний словник
відвалювання — я, с. Дія за знач. відвалювати 1). Відвалювання глини … Український тлумачний словник
відвалюватися — юється, недок., відвали/тися, а/литься, док. 1) Відокремлюючись від чого небудь, падати; відпадати. 2) перен., розм. Відходити, віддалятися. 3) тільки недок. Пас. до відвалювати 1) … Український тлумачний словник
відвертати — а/ю, а/єш, недок., відверну/ти, ерну/, е/рнеш, док., перех. 1) Повертати, відводити що небудь убік від кого , чого небудь. || Спрямовувати в інший бік. Відвертати носа. 2) розм. Відвалювати або зсувати що небудь убік. || Відрізуючи, відкидати… … Український тлумачний словник
підвалити — див. підвалювати … Український тлумачний словник